Маленькі діти дворічного віку не соромляться демонструвати свої почуття. Коли малюк щиро і завзято сміється, навіть найсерйозніший дорослий не може стримати посмішку. У міру дорослішання багато хто з них втрачає здатність демонструвати емоції через ряд причин: соромляться, бояться, думають, що саме так належить поводитися ввічливій людині. В основному це стосується почуттів негативного забарвлення. Багато хто помилково вважає, що в ідеальних сім'ях люди не сваряться. Приховані емоції мають накопичувальний ефект, враховуючи, що резерв нервової системи обмежений, у результаті накопичення негативу настає нервове напруження і навіть депресії. Так як же виражати емоції?
Що таке емоції?
Емоції - це процес психіки невеликої тривалості, який відображає оцінку до будь-якої ситуації, людини або предмету. Емоції складаються з трьох компонентів:
- пережиті або усвідомлювані в психіці відчуття;
- процеси, які відбуваються в різних життєздатних системах організму;
- міміка на обличчі.
Як діти виражають свої емоції?
Що ж можна сказати про те, як малюки виражають свій настрій? Змалечку дитина вміє тільки плакати. Сльози у неї - це єдиний спосіб показати емоції, розповісти про біль, голод, холод, страхи. Коли дитина дорослішає, завдання батьків - навчити дітей управляти негативними почуттями. Не можна, щоб вони були заховані глибоко в душі. Інакше це може завдати душевної травми не довгий час. Але врешті-решт заглушений негатив вихлюпнеться з дитини, та вже не у вигляді сліз і крику, а у вигляді психосоматичних симптомів. У сина або дочки може бути порушення мови, швидка стомлюваність або неврологічне захворювання.
Як допомогти дитині виражати свої почуття та емоції?
Батькам потрібно самим знати, як демонструвати свої почуття. Коли спілкуєтеся з дитиною, діліться емоціями: «Я так зраділа, що ти вийшов веселий зі школи!», «Мені так шкода, що каша підгоріла». Запитуйте у малюка: «Ти злишся, коли я затримуюся на роботі?», «Ти зраділа, що я забрала тебе з гімнастики?»
- Потрібно підкреслити, що переживання дитини є цілком природними і нічого поганого в цьому немає. Таким чином, батьки допомагають дитині зрозуміти причину її переживань. Адже дитина часто просто не може сформулювати словами свої почуття.
- Батькам варто брати до уваги і характер своєї дитини. Наприклад, одній дитині потрібно дати виплакатися, іншого малюка можна відвернути чимось від проблеми або умовити. Не варто припиняти сльози за всяку ціну, іноді потрібно дати малюкові час, щоб він заспокоївся.
- У тому випадку, коли прояв емоцій дитини приносить шкоду іншим людям або носить руйнівний характер, то варто їй продемонструвати, що свої почуття можна виразити іншим способом. Тут теж необхідно орієнтуватися, в першу чергу, на саму дитину. Якщо вона холерик за темпераментом, то дайте їй подушку, нехай поб'є її. Якщо ж дитина флегматик, можливо, буде досить тихо поплакати в сторонці.
Потрібно розуміти, що всім дітям властиве фізичне вираження своїх емоцій. Це просто такий вік, і це зовсім не означає, що, подорослішавши, дитина буде чинити так само. Допомогти виходу емоцій можна через малюнки пензлем або олівцем, за допомогою пластиліну або пальчикових фарб. Запропонуйте намалювати «радість», «сумного чоловічка» і т.ін.. Допомагайте дитині і малюйте разом з нею.
Поради батькам
Батьки повинні знати, як навчити дитину виражати свої емоції. Діти завжди наслідують батьків, тому мама і тато повинні знати, як правильно виражати свої почуття.
На вулиці можна часто почути, як мама зупиняє дитину словами: «Не плач», «Не стогни» - такі висловлювання блокують прояв негативних емоцій, на які, до речі, дитина має право. І тоді злість, образа, обурення маленька людина починає ховати в собі, думаючи, що подібні емоції треба приховувати від оточення. У таких ситуаціях психологи пропонують батькам застосовувати прийом, що починається із займенника «я»: «Я дратуюся, коли ти стогнеш», «Я відчуваю сором, коли моя дитина клянчить іграшку в магазині». Використовуючи «я» замість «ти», ви не забороняєте малюкові виявляти свої почуття, навпаки показуєте приклад і демонструєте свої емоції.
Як навчитися виражати свої емоції? Не треба ховати почуття - це неможливо, ми не можемо їх контролювати, ми можемо контролювати тільки спосіб їхнього вираження. Є емоція - ненависть, а є дія - удар, який людина хоче зробити, випробувавши негативне почуття. Треба розрізняти ці два поняття, не варто соромити дитину за почуття ненависті, можна сказати: «Ти маєш право на емоцію, але мені не подобається, що ти хочеш вдарити молодшу сестру». Подібні почуття часто виникають у старших дітей стосовно молодших: їм здається, що немовля «забирає» маму. Батькам варто пояснити, що дитина має право на будь-яке почуття, у тому числі і на ненависть, і на ревнощі, але просто бити маленького не можна. Якщо відкрито обговорювати в родині негативні емоції, то загострення пристрастей саме по собі знизиться, дитина побачить, що її поважають, цінують і люблять.
Уміння виражати свої почуття робить дитину впевненою, вчить довіряти собі. У дорослому житті вона зможе правильно висловлювати свою думку, будувати тривалі і міцні стосунки з людьми. Допоможіть своїй дитині вирости щасливою!
